|
Актуальність проблеми. Найважливішою метою сьогодення, як зазначено в Новому Державному стандарті початкової
освіти, є створення школою сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та
таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення
життєвого успіху. Розвиток творчих здібностей молочних школярів у навчальній
діяльності стає однією з актуальних проблем сучасної педагогічної науки і
практики.
Багаторічна орієнтація шкіл на формування в учнів в
основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників,
які на «відмінно» знали шкільну програму, не вміють використовувати
отримані знання в нестандартних
ситуаціях, у них не розвинене творче мислення, вони не підготовлені до творчого
аналізу ситуації.
У зв’язку з цим, уже з перших років навчання в школі
вчителі мусять створювати сприятливі умови для розвитку здібностей творчого
мислення учнів, самовираження їх особистості в різних діях діяльності.
Я вважаю, що одна з умов – це необхідність заохочувати
творчу ініціативу кожної дитини. Не сварити за помилки, не насміхатися з неї,
навіть з найбезглуздіших спроб виконати завдання творчо. Знайти щось таке, за
що можна було б похвалити.
По-друге, результати кожної роботи слід оцінювати. В
основі будь-якої оцінки має бути загальне позитивне ставлення до неї. Якщо
навіть результат роботи повністю негативний, необхідно виразити впевненість в
успіхові і вказати, як саме ліквідувати помилки. Діти часто бувають
невпевненими в собі, а вчитель робить лише зауваження: «Неправильно», «Думай».
Доцільно сказати: «Чому ти так вважаєш?», «Поясни свою відповідь». «Ти
впевнений у правильності своєї відповіді? Чому?»
В моїй практиці зустрічалися такі учні, які даючи
неправильну відповідь, мають свою логіку вирішення завдань, і вона інколи
цікава і оригінальна. А неординарне мислення свідчить про творчий тип
особистості.
Наступною умовою, на мій погляд, є попередження
виникнення негативних емоцій, викликати в учнів інтерес до виконання тих чи
інших завдань, бо, виконуючи їх без інтересу, учні часто відволікаються і тому
роблять багато помилок. Така ситуація породжує негативні емоції, і поступово
формується негативне ставлення не тільки до навчання, а й до будь-якої праці.
І ще хочу додати, що розвиток творчих здібностей, навіть
за сприятливих умов, спочатку відбувається повільно, і тому його початок
залишається непомітним, але йде, і меж немає, може тривати постійно, якщо
зберігатимуться певні умови. Потрібно лише їх створити. Адже видатний педагог
В.Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати
вірить у те, що учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і
буде розвивати помічені здібності.
З чого х починати? Звісно ж зі слова, доброго слова у
стосунках з дітьми. Адже вони вчаться не тільки читати, писати, лічити, а й
почуватися громадянами, шанувати батьків, допомагати тим, хто потребує цього:
людям, рослинам, тваринам.
Обов’язковими якостями творчої людини є уміння переносити знання і
вміння в нову ситуацію, гнучкість
мислення, розвинена уява, вміння створювати нові образи. Усі ці якості, нехай в
елементарній формі, я намагаюся
виявляти, розвивати, закріплювати, починаючи з першого уроку навчання. Це я
роблю у процесі самостійної початкової діяльності, що передбачає активне
вправлення дітей у творчих завданнях. Уже в першому класі, використовуючи метод
асоціативної аналогії, діти можуть самі творити. Цьому сприяють ігрові
завдання: «Що на що схоже?», «Хто так співає?», «Словесне плетиво». Наприклад,
учитель починає нескінченний ланцюжок: «Літери до літери - склад»,а учні
продовжують: «Склад до складу – слово, слово до слова – речення, книжка до
книжки – бібліотека; травинка до травинки – лужок, зернинка до зернинки -
колосок».
На перших уроках добукварного періоду, під час
ознайомлення дітей з реченням, з послідовністю слів у ньому, особливе місце
відвожу грі «Живі слова». Ось як це можна застосувати. До дошки викликаю трьох
учнів (воно виконують роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому
стільки ж слів, скільки учнів стоять біля дошки. Або за малюнком діти складають
речення про улюблених героїв, наприклад: «Білочка гризе горішок». Діти самі
вибирають собі слова із побудованого речення. Класові пропонують поставити
«слова» в такому порядку, щоб отримати щойно побудовані речення. Після цього
діти, які виконують роль слів, називають кожне своє слово у встановленому
порядку, і всі слухають речення.
На думку Джанні Родарі, «якщо ми хочемо навчитися думати,
то насамперед повинні навчитися придумувати». Ось який творчий відпочинок
імітації рухів-я проводжу.
|
